04.07.2017 13:31
для всіх
81
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Горенько

Горенько напало

На мою голівку, 

Жіночка пропала

Саме на Петрівку.


Як пішла ще зрання

Солі позичати, 

То аж до смеркання

Не зайшла до хати.


А це знов пропала, 

Кажуть у пивниці

З кумом жартувала –

Їде до столиці.


Там по ресторанах

Буде танцювати, 

У штанах бананах

У рулетку грати.


Їй село набридло, 

Ці корови, свині, 

Все їй остогидло, 

Їде звідси нині.


Чоловіка кине, 

Житиме з ким схоче, 

Хай усе загине -

В місті в гречку вскоче.


Горенько напало

На мою голівку, 

Жіночка пропала

Саме на Петрівку.


Я привіз із міста

Жіночку для себе

Не з сільського тіста, 

Тож мені так й треба.


Горенько напало, 

Або може щастя, 

Що її не стало, 

Що вхопила трясця.



м. Київ, 06.08.03.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.07.2017 23:09  Тетяна Чорновіл => © 

Спочатку посміхнуло, а далі відчувся біль людський.
Дуже хороший вірш.