Край рідний
Не жалкуючи втомлених ніг,
Подолав я багато доріг,
Та забути край рідний не зміг,
У душі все про нього беріг.
Ту долину, де хата батьків,
Де дитинство і юність провів,
Соловейка хвилюючий спів,
Звідки світом за щастям побрів.
Та я щастя ніде не знайшов,
Хоч стоптав кілька сот підошов,
Невблаганійший час не зборов
Й повернувся додому я знов.
Почуваю себе як в раю,
Заліковую душу свою,
Зустрічаю щоранку зорю,
Яке щастя жить в ріднім краю.
м. Київ, 10.08.03.
