Кохання старості не має!
Як з тобою ми зустрілись,
Рута розцвіла –
Трунком тим ми в парі вмились
З диво-джерела.
Квітне рутою кохання,
Трунок п’ють серця:
Сходить зірка наша рання,
Кличе до вінця.
Я тобою, моя мила,
Мрію і живу.
Неземна, напевно, сила
Є в земнім раю,
Якщо нас вона з’єднала
В пориві святім:
Скільки б жити не зосталось –
Кохаймо-любім!
Буде літо, буде осінь
І прийде зима…
Так в коханні повелося –
Старості нема!