Повстанська могила
Це було вже давно, десь в роках шістдесятих,
В грибну пору якраз, батько мій в ліс пішов
Їх збирав залюбки, бо грибник був завзятий,
Там в кущах лісових, він й могилу знайшов
Цю могилу в кущах, не так просто й побачить,
Це ж горбочок землі, кругом неї бур’ян
Та маленький хрест вже багато що значить,
В ній повстанець лежить, наш герой - партизан.
Побратимів своїх , друзі так хоронили,
Котрий загинув в бою, міг померти й від ран
Там священик не був, й дзвони не дзвонили,
Вічний спокій тобі, вічна слава всім вам.
Хто в могилах лежав - це були таємниці
Та й могили самі непомітні були
Над тілами бійців ворог міг й поглумиться,
Це ж розрили би враз, якби вдалось знайти.
Тож ховали потайком, тихо так , і без свідків,
Без батьків, без рідні – рідним був побратим
В місцях диких, глухих де лиш звір бував зрідка,
Тільки горбик землі й хрест маленький на нім
Збігли швидко роки – початки дев’яностих,
Свіжий вітер подув – розвалився СеРеСеР
Та могила в кущах, що бур’яном поросла,
Як змінилась вона й не впізнати тепер
Вже до неї веде досить стежка широка,
Значить люди були, - це ж не звір протоптав
Хтось живий, пам’ятав, цю могилу, всі роки !!
Та сказати не зміг, свого часу він ждав.
Значить час вже пройшов і могила змінилась,
Впорядили її й обклали дерном
Та й великим Хрестом, той, малий , замінили,
Височезним, із дуба, ще й з розп’яттям, Хрестом
Значить, хтось же зберіг таємницю могили,
Це ж з живих хтось і знав, хто похований в ній
Свого часу діждавсь - Господь дав йому сили,
Й про повстанця сказав - й про останній той бій.
Ця могила, в кущах, не була невідома,
В ній герой мав ім’я – свідок був ще живим
Скільки ж їх полягло - пам’ятають ще вдома,
Де ж могили знайти – як змиритися з цим?
Brescia (BS) ITALIA, 31.01.2011