Магія кохання
Запалюю свічку свою я магічну,
Наллю повний келих терпкого вина:
Невже і кохання відходить у вічність?
Але чи моя лиш у тому вина?
А свічі, мов душі, згадати нам мусять
Світанки казкові і ніжні слова.
І полум’ям чистим серця розворушать, –
Не треба гасити – любов ще жива!
В бажанні магічнім запалимо свічі,
Знов келихи повні солодким вином:
Якщо є кохання, то житиме вічність,
Нам в полум’ї тому горіти разом!