Літнє сонце

з рубрики / циклу «Лірика»

Яскраве літнє сонце виглядає з-за хмари,

Лоскоче промінням, гріє, балує.

Вчорашні калюжі перетворює на пару

Споглядає, дивиться, світлом радує.

Крутить головою цей природний ліхтар

Іноді палить, а іноді жалує.

Там розплавив колись свої крила Ікар,

Стрімко вгору злетів, і не зчувся як падає.

А сонце все світить, гріє, лоскоче

Хтось засмагає на пляжі, купається

Воно робить все так, як саме того хоче,

Когось милує, а на когось лається.

Потім сховається десь за обрієм над левадою

А стежить за нами як вартовий з вежі.

І я тебе кохану щомиті згадую,

І надсилаю цілунки в стільниковій мережі.

Київ, пр-т Повітрофлотський, 20 червня 2011 р.