ХРИСТОС

з рубрики / циклу «РЕЛІГІЙНЕ»

Великдень! Ясно голубіє вись!

Знов у двобої зло з добром зійшлись.

– Христос Воскрес! – возносять славу всюди.

Я ж за життям земним сумую, люди,

Бо там минула молодість колись.

Воскрес я, щоб в Господній Славі жить.

У вічності незримо час біжить –

В далекому минулому пілати.

Та як мені людське в собі здолати?!

Як Богу за Землею не тужить?..

У Вічній Славі, у святім раю

Не раз згадав я матінку свою,

Ту, що мене на муки породила,

Що в світлі зірки дивної сповила

В далекім і знедоленім краю.

Жорстоким до Голгофи був мій путь.

Спасти вас мусив, та не зміг, мабуть,

Бо зло ви побороти не готові

І силу Абсолютної Любові

Нема ще в вас бажання осягнуть.

Життя земне вже в забуття імлі,

Земні страждання здалеку малі.

Я Бог Святий! Не можу більше вмерти!

Але в Отця, бува, благаю смерти,

Для того, щоб воскреснуть на Землі.

Мій Отче, Господи! Вершиш ти чудеса,

Мені ж ввижається земна краса!

Нехай я там ізнову смертним буду.

Верни мені любов, страждання, Юду!

О! Відпустіть на Землю, небеса…