Нігояну
Той погляд проник у душу,
Той погляд - на серці рана,
Слова ці сказати мушу
На згадку про Нігояна
Він першим пішов на муку
І нам показав неждано,
Що візьмемо долю в руки
У пам`ять про Нігояна
І досі спливає кача
На ріки із сліз і крові,
І досі Вкраїна плаче,
Високі могили знову
Та дивляться щиро очі,
Глибоке їх темне море,
Хай стануть вони пророчі,
Що скоро не буде горя