Метелик
Холодним сяйвом діамантів-зір
В небеснім безкінечнім оксамиті
Вінчали нас п’янкі солодкі миті
Й шептали нам: повір, повір, повір…
Дві думки, два бажання, два світи
Два птаха, що злетіли так високо…
Ну і нехай! Хай втратили ми спокій!
Є лише я, й для мене є лиш ти!
Повір, повір, повір! Є лише ми!
Ми цілий світ! Безмежний вічний космос!
Для нас, нас двох, наше кохання - компас!
Й метелик, що вимахує крильми…
>м. Одеса, 29.08.2017 р.