Осінь
За порогом вже осінь,
Я чекала давно,
Як сподівану гостю
Виглядала в вікно.
Сподівалась навіщо?
Просто золота щем,
Просто літа кострище
Легко змиє дощем.
Завітала вже осінь
І прийшла та пора,
Мовчазна, безголоса,
Зачарована гра.
Те пекуче прощання,
В небі плач журавля,
Ніби й справді востаннє
Застигає земля.
