22.11.2013 18:21

18+

135

1 | 1

 © Маріанна

Блукання

Я давно відімкнула уже навігатор,

І забула дорогу до власної хати,

Починаю рядок заповітної прози,

А виходить лиш вірш, наче квола мімоза.

І звучить звідусіль чарівна "Лакрімоза",

Наче відгук близької чужої загрози,

Розплела свої коси заплакана осінь,

Упадуть мертві роси край траси для кросу.