07.09.2017 10:03

для всіх

250

3 | 3

 © Тетяна Чорновіл

Ноктюрн у хвилях неба

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Мов неба зоряна ріка, 

Спливає в тишу ніч лунка, 

Струмить імла берегова

У вишину.

Як ніч цю спраглу донести

В твої замріяні світи?

І чим довершити слова

На сплеску сну?

Ні-ні, не сон то. Наяву

Я проти течії пливу, 

Аж часу вир у хвилі кіс

Зірки заплів.

Тому що сполохами вій

Ось-ось відчую подих твій, 

І в небесах розквітне скрізь

Пелюстя слів.

Суцвіття слів жаданих тих

Осмислю з видиху на вдих, 

Бо неба повінь і росток –

Не просто збіг.

Ковтком солодкого вина

Зізнання квітка запашна

Сп’янить у хвилі пелюсток

І губ твоїх…