13.09.2017 19:25
для всіх
263
    
  8 | 8  
 © Тетяна Чорновіл

В кокошнику московське сонце...

В кокошнику московське сонце...

з рубрики / циклу «ЗАЯТРИЛОСЬ КАЛИНОВЕ ГРОНО»

За матеріалами дайджестів «Новости Крымнаша»
від КРИМського бандерівця

В кокошнику московське сонце

Вже вкотре випливло над Кримом.

Ледь не зіткнувшись з вертольотом, 

Осяяло воєнну базу, 

Що стиснула вже весь півострів

Як спрут, розбивши вщент дороги.


Зрання зійшлись аборигени

З запущеним синдромом ватним

Про се, про те погомоніти.

Були між них і з окупантів, 

Що «понаєхать», бачте, встигли

«Із-за порєбріка родного».


Жалілись про захмарні ціни, 

Про оксамитне безсезоння, 

Що жевжики якісь від люду

Пляж відгороджують тинами

Й житло грозяться відібрати

За хитро склепаним генпланом.


– Ва всьом бєндєравцы віною! –

Вплела свій а-каючий говір

Сварлива пані із-под Тули, 

Що понаїхала недавно

В лафу віджатого Кримнашу

І почувалась, як удома.


– А хто ж! Вони! Хохли прокляті! –

Усі піддакнули поспішно, 

– Вони ж електрику і воду

Від нас нахабно перекрили!

А їхній ДРГ-шка зрізав

Опору пилкою ручною.


– Не зрізав! Ні! Надрізав тільки! –

Гукнули ті, що «в курсі дєла», 

– Його піймали зразу «наші»

І до тюряги зачинили, 

Щоб знав, як путєна святого

Х**лом прилюдно обзивати!


Він не х**ло – він щастя наше! –

Зібрання знов зайшлося хором, 

Та мусило вже розбігатись, 

Бо десь взялися поліцаї, 

Щоб часом мітинг несанкційний

Усім гуртом не припаяли.


Подибали робити селфі

На тлі незведеного мосту.

І як минали тин від пляжу, 

Утупили безстидні очі

На обрис гордого Тризуба

І напис «СЛАВА УКРАЇНІ!»


Героям Слава! – лиш думками

Вітають напис патріоти, 

І пам’ятник Шевченка в квітах

Щоранку в місті потопає

Попри безглузде зло Кримнашу

І окупантів тимчасових.


Бо вже ось-ось, недовго ждати –

В кокошнику московське сонце

Закотиться в імлу кремлівську

І заясниться синє небо, 

Позолотить поля хлібами

В державі щедрій добрим людям!

Тетяна Чорновіл цікавиться

  • Тетяна ЧорновілМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.10.2017 00:18  Юрій СЛАЩОВ => © 

Нікчемне майбутнє у того народу, який "вєжливі" дії зелених чоловічків розцінює, як успішну військову операцію, а підлу зраду "беркута" сприймає за героїзм.
З повагою, Ю.С.

 17.09.2017 03:38  Серго Сокольник => © 

Воно У МІЗКАХ не закотиться, Таню... Нажаль. Не вірю в це. І хто прийде слідом, буде не кращим... А Крим... Це рана наша... Як легко віддавати... Як важко відбирати назад...

 14.09.2017 14:18  Георгій Грищенко => © 

Чудово. Хай скорше здвйсниться.

 14.09.2017 13:06  Борис Костинський => © 

Цікава робота! Ви трохи згустили фарби, але, в цілому, вийшов доволі наглядний портрет сучасного Криму. Але головна проблема в тому, що за два десятиліття незалежності Україна практично нічого не зробила для українізації Криму - тому все так легко для Путіна і вийшло. Та що там Крим, коли і сама материкова Україна готувалася української владою, при майже повному мовчанні українців, до долі Криму! Хіба обрання президентом Кравчука замість Чорновола не було бажанням українства залишатися в СРСР? А Кучма, котрий був обраний на хвилі масового нетерпіння електорату негайно зробити Україну тим, чим є зараз Білорусь?.. А телепень-Ющенко, котрий власноруч привів до вищої влади відвертого бандита та московського агента Януковича?.. Корінь зла, пані Тетяно, не ватани та "запарєбрікі" у Криму, а відсутність в Україні політичної нації! Все, що сталося з Україною у 2014-му році, - закономірно та цілком заслужено! Гірко, але факт!

 14.09.2017 12:48  Світлана Рачинська => © 

Чудово, надії сповнилась, вірш дуже актуальний і потрібний!

 13.09.2017 22:17  Надія Крайнюк => © 

Звісно, пані Тетяно, Крим повернеться в Україну. Невідомо, коли це станеться, але станеться. Та тільки, не знаю, як будуть почуватися ті, хто зрадили нас.
У мене є вірш на дуже схожу тему, написаний одразу після анексії Криму. Якщо тут немає, поставлю найближчим часом. Називається "Так может зря ты, Крым, кричал?"
Успіхів і щастя Вам, пані Тетяно!