НУЖДЕННИЙ Я...
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Колимські зошити. Синій зошит»
«Я нищий – может быть, и так»
Нужденний я – що ж, може й так.
Як галас птаства стих,
Хтось раптом сонце, мов п’ятак,
Швиргнув мені до ніг.
Ступну і сонце підніму,
Та цю небесну мідь
В мою для подаянь суму
Не зможу помістить...
________________________
Я нищий – может быть, и так.
Стихает птичий гам,
И кто-то солнце, как пятак,
Швырнул к моим ногам.
Шагну и солнце подниму,
Но только эту медь
В мою дорожную суму
Мне спрятать не суметь...