29.09.2017 21:12
для всіх
184
    
  1 | 1  
 © Олександра

Я вже забула, як воно — мовчати...

Стоять лани у небесах на чатах, 

Горять зірки смиренно над людьми.

Я вже забула, як воно — мовчати...

Блакитне слово стерлося крильми.


Палають хмари. Знову неспокійно.

Часи такі, що ворог — півбіди.

Стихають села у нічних обіймах, 

І чорний місяць лине до води.


Зітхає осінь пізньої години, 

І небо чисте порохом знялось...

Чи є сьогодні хоч одна людина, 

В якої серце кригою взялось?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.09.2017 21:35  роман-мтт => © 

гарно