А ти красивий. Я тобі казала?
з рубрики / циклу «Знову»
А ти красивий. Я тобі казала?
Зізнаюсь чесно, я боюсь піти.
Важким холодним подихом вокзалу
Я не знаходжу вічної мети.
Не треба слів, мені достатньо миті.
Цей день, цей погляд — і вже досить з нас.
Осінні ночі, спокоєм обмиті,
Щоразу в грудях зупиняють час.
А ти — красивий. Дякую за тебе.
Ти, мабуть, перший, хто не бачив ніч.
В чужому літі це високе небо
Не встигло доторкнутись моїх віч.
Скажу — бувай, хоч завтра вже не буде,
Бо все, що тут і зараз, зникне вмить...
Можливо, я колись усіх забуду,
Та серце нагадає, як зболить.
