Суд
з рубрики / циклу «Ліричні настрої»
Настрій - колами по воді,
Хтось у нього жбурнув каміння.
Ніби щойно була в суді.
Звинувачення - "в гріх падіння"
Вже і вирок є - зал притих.
Але де ж мої адвокати?
Суд присяжних таких "святих"
Посадив за розлуки ґрати.
І не знаю на строк який,
Потрапляю в якусь прострацію.
Раптом голос - приємний, дзвінкий!
То любов подає апеляцію...
Київ, 25.07.2016