Запорошені сріблом тумани.
Пахне свіжістю тала земля.
Я іду собі поміж світами,
Де ріка моїх предків текла.
Між туманами стежка, як марево,
Заросла полинами і травами.
Я на голос іду, бо заграву ту
Ще не бачу у мряці весняному.
Я іду, без страху і без поспіху.
Чую, кличе мене моя кров.
З срібла звуку і золота променя
У душі загорівся вогонь.
Зійде, вірую, сонце над росами,
Вмиє землю ранковим теплом
І ногами затупає босими
По моїй Україні любов.
2008
