Теплий дощ
Теплий дощ зірвався з нівідкуди,
Розігнав поважних гультяїв.
Площею танцює, наче і не чує
Нехороших на свою адресу слів.
І начхати він хотів на етикети,
А йому у такт гримить гроза.
Хто не встиг, того бере за плечі
Його мокра, водяна рука.
Кличе вальсувати, або гопака
Втнути, поки з вікон люди
З жалем дивляться на того бідака,
Що не знає де сховати чуба.
Дощ іде, Біжить, рікою ллється,
Небо блискавкою додає води,
А гроза – гроза сміється
І нема у тім її вини.
І нема на теє діло ради,
Ще удар і дощ задріботів,
Розчинились, зникли чорні хмари,
Вийшло сонце, все скінчилось вмить.
Так буває, що біда нізвідки
Налетить, захопить, налякає,
І не знаєш, де і утекти.
Хто сховався, той перечекає,
Хто не встиг, той мокрий, як завжди
Дрогобич, 25. 04. 2011
