05.10.2017 19:37
для всіх
215
    
  - | -  
 © Олександра

Тільки я вже не знаю вічності

з рубрики / циклу «Знову»

Скажи, скільки іще минатиме,  

Скільки болю іще ковтатимуть  

Мої сльози осінніх гроз? 

Я не знаю обличчя спокою 

Тільки правда 

Чужа 

Сорокою 

Пролетить  

Над моїм життям. 

Я не люблю тебе. 

Затям. 

Я розпалю життя багаттями,  

Проштрихую всі вікна ґратами,  

Тільки я вже не знаю 

Вічності 

За дверима, за днем,  

За вікнами,  

За холодним дощем... 

На відстані 

На бруківці 

На перших спогадах 

Я збудую холодні поверхи 

Я порву скам´янілі подихи 

Щоб торкнутись осінніх ран. 

Щоб торкнувся  

Повік 

Туман. 

Олександра цікавиться

  • ОлександраМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!