“Червона Шапочка”
За мотивами журналу “Перець”
Йде Вовчисько через ліс,
Вбраний в драну свиту,
Він - гульвіса із гульвіс,
Дудлить оковиту.
Мухомори, як на сміх,
Квітнуть, наче квіти,
Білі цяточки на них
Вовк і не помітив.
Лапи ставить навмання,
Крекче як ворона:
“Красотулечко моя,
Шапочка Червона!
Будь сніданком ти моїм, -
Ледь белькоче Вовчик, -
Я тебе, маленька, з`їм” -
Відкусив шматочок.
Вовк звалився і хропе -
Не бере отрута,
Тільки солодко хропе
Скотиняка люта.
Покрив трав`яний зітлів,
Збиток — не дрібниця,
Гриб надкушений згорів,
Всохла вся грибниця.