Аміні Окуєвій
Повниться міра страждань,
А пекучий пісок
Засипає усе найдорожче,
Руйнує пам`ять жорстокий час
І люди незрячі.
Очей океани
Загасли у Всесвіті,
Не вберегли рук,
Що тримали землю
Домівку вкривали крилами
Від яструбів лютих.
За що?
Одвічне питання.
І доки?
Ніколи було волати.
Ніколи не чують волань
Кати.
Тільки вітер несе
Гарячий пісок,
Історію краю квітучого,
Моря щедротного,
Що не дає захисту.
Тільки вітер несе
"За волю ціна - смерть".
