03.11.2017 19:43
для всіх
138
    
  2 | 2  
 © Серго Сокольник

Розлучне

Розлучне

Полем жовтих кульбаб

Сонцеранок зійдЕ золотий...

Відлітає журба.

Відлітай слід за нею і ти, 


Мила пташко мала, 

Що коханням божилася. Ну...

Безкінечне i love...

Я ж тобі язика не тягнув?


Все змінилось нараз.

Зміна сталась- кохання пішло.

Ти пандори обрАз

Скриньку нігтем відкрила на зло


І собі, о love my...

Начувайся. Кінчається ніч.

То бери, відлітай.

Не вертайся. Казатиму НІ.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.11.2017 11:10  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш чудовий. Хоч часто, різко відрізаючи "НІ", подумки мариться, щоб воно сприйнялось як "ТАК". Може і... ЛГ цього подумки чекає? Як автор вважає?)

 03.11.2017 21:52  Наталія Старченко => © 

Як гарно!...
І так шкода.....