Газована вода
переспів з Ахмадуліної
До будки, де газована вода,
всіх автоматів головний учасник,
хлопчина таємничий та сучасний
підходить. Яка впевнена хода!
А потім, самовпевнений фантаст,
монету вогку ки́дає в щілину
і жодну не втрачаючи краплину,
стаканом ловить ви́шневий фонтан.
Мені б його упевненість на мить
та фамільярність в рухи принагідні,
але дорослі милості не гідні,
нехай повз наші руки струменить.
А цей малюк, наближений до чар,
бере долонями дзеркальні грані,
і відблиск зайчиком летить на гравій
і весело вдаряє по очам.
Налякано вступаю я у гру
і піддаюся, підійшовши близько,
спокусі трикопійчаного диска,
і завмираю, і стакан беру.
Повставши з никельваних бляшо́к,
спадає вир солодкий та солений,
занурюється гейзер кришталевий
у штовханину сніжних бульбашо́к.
Веселки, що народжуються з них,
пронизують наївне піднебіння,
сім смаків спектра ло́скотним видінням
вдаряють в ніс, щоб викликати чих.
І автомата схована душа,
ледь зверхньо, поглядає з добротою:
за мить селянка, легкою рукою
дасть спраглому напитися з ківша.
