Як честь свою
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Особисто і з довірою»
«Возможно ль этот тайный спор…»,
«Лично и доверительно»
Чи ж може бути тайний спір
Мене з самим собою
Простому серцю вперекір
Наречений судьбою?
А чи знайшлася б на мій дух
Якась нелюдська сила,
Щоб ззовні десь його з наруг
Прийшла і воскресила?
Спасіння смуту затаю
У маренні бродяги,
В ривках віршів, як честь свою,
Що додає наснаги.
_
Возможно ль этот тайный спор
Меня с самим собою
Простому сердцу вперекор –
Назвать моей судьбою?
Возможно ль подчиниться мне
Какой-то тяжкой силе,
Чтобы не изнутри – извне
Пришла и воскресила?
Или спасенье только есть
В мечтаниях бродяги,
В оберегаемых, как честь,
Клочках моей бумаги.