17.11.2017 13:45
© Тетяна Чорновіл
Танка золотавих листопадів
з рубрики / циклу «ТАНКА»
Ясніє листя
У мірних сплесках тиші
Трепетом танка.
Крізь ривки серця плину
В золотавий листопад.
@ @ @
Як будеш іти
У сад мого чекання,
Ох, не заблуди…
Там, на краю спраглих снів
Палахтить осінній ліс.
@ @ @
Так золотаво
Ясеново-кленовим
Шепотом листя
Манить у глибінь ночі.
Лунка бурштинова мить.
@ @ @
Виграє вітер
Осінню колисанку
На струнах дощу.
Ось-ось і тишу зніжить
Досвітнім зойком рими.
@ @ @
Вже не на часі
Недоречні холоди.
Бо спішу між зір
Золотом листопадів
В твою ласкаву осінь.
@ @ @
Хіба з моїх губ
Спалахнула зізнанням ніч
В унісон серцю?
То зайнялось у листі
Полум’я ягід глоду.
@ @ @
Золотим дощем
Стікають з твого плеча
Струмки моїх кіс.
Шурхотить листками ніч:
– То не дощ… То не дощ… То…
@ @ @
П’ять – сім – п’ять – сім – сім…
Знов розмірили танка
Безмірність часу
І осінніх цілунків
Золотавий листопад.
