Безхатько
У підвалі взимку тепло,
Тож й ночує там безхатько,
Чоловік звичайний це б то
І до того ж він ще й батько.
З двох кімнатної квартири
Дочка вигнала заміжня,
Ніч була, годин чотири,
Думав він що дочка ніжна.
Й поселився він в підвалі,
Так живе чотири роки,
Де страждатиме він далі
Невідомо нині поки.
Де беруться такі діти,
Які батька зневажають,
Мабуть з дикої еліти,
Нема грошей – виганяють.
Грошам моляться щоденно,
Їх сучасність цьому учить,
То ж й поводяться не чемно,
Навіть совість їх не мучить.
м. Київ, 25.11.17.
