Знову осінь вдягнула сади...
Переспів — Р. Мандельштам “ Снова осень одела сады“
Снова осень одела сады
В драгоценный тяжёлый наряд,
И, как вестники близкой беды,
Утомлённые листья летят.
И томит непонятная грусть —
Оттого ли, что ты холодна,
Оттого ль, что за гранями туч
Золотая полоска видна...
Роальд Мандельштам
В драгоценный тяжёлый наряд,
И, как вестники близкой беды,
Утомлённые листья летят.
И томит непонятная грусть —
Оттого ли, что ты холодна,
Оттого ль, что за гранями туч
Золотая полоска видна...
Роальд Мандельштам
Знову осінь вдягнула сади
У вогонь, що багрянцем горить,
Як ознака тужлива біди,
Важко листя на землю летить.
Мучить сум, невблаганний кошмар,
Ти суворо, морозно мовчиш,
За нещадними гранями хмар
Ясна риска щезає в ночі.
Вечір з крил розпорошує хміль,
Вечір ніжно маскує жахи,
Щоби я не дивився крізь біль,
Як на захід тікають птахи.
Ліс запнувся в туманну вуаль,
Наче привід нової весни,
І Небесної Чаші кришталь
Незабутні наповнили сни.
