Вам тісно в моєму просторі?

з рубрики / циклу «Все і всі»

Вірші мої Вам як протяги?

Слова мої ніби постріли?

Думки наче б то ланцюги?

Не згодні зі мною подумки?

І кроки Вам мої не з руки?

Мої Вам не в гору сходинки?

І не до душі всі думки?

То я Вас прошу замисліться

Вам треба така тенденція?

А раптом у Вас закислиться

Прозорості консистенція?!

Затягнуться пароксизмами

На шиях душ теплокровністю.

І сприймуться евфемізмами

Кохання мого безсоромності.

А раптом когось полюбите

Позбудетеся буденності.

А раптом себе погубите

У щирості, навіть чемності?!

То може Вам час не гаяти,

Втекти подалі світ за очі

Щоб серце собі не краяти

Без сну десь там серед ночі?!

І вже коли врешті йтимете

В дверях не розбийте скла!

Пробаченням не зупините

Зникання мого тепла.