Мить...
з рубрики / циклу «Віршовані думки...»
Усе в житті формується із Миті.
Один момент і вже вона пройшла.
А з часом ці миттєвості прожиті
Емоції по-різному склада…
У радості та щасті Мить коротка
І ми б хотіли збільшити їй вік.
На смак для нас вона дуже солодка,
Тому і пам’ятаємо не рік…
Любові радість теж здається Миттю,
Солодкий теж і пам`ятний той слід.
Мені ж здається почуття блакиттю,
Що час гальмує й манить у політ...
В біді ж і у печалі Мить найдовша,
Скидається, що вічністю живе.
Від суму й рана у душі найглибша,
Здається, що вона й не заживе…
Нехай так є... Усе в житті миттєве!
Можливо в цьому сенс мого буття.
До Миті в мене ставлення чуттєве,
Вона ж, на жаль, немає співчуття…
Ужгород, 2017