Це було біля моря
Поема-міньонет
(переспів з І. Сєвєряніна)
Це було біля моря, де блакить нескінченна,
де трапляється рідко приміський екіпаж…
Королева заграла – в башті замка – Шопена,
і, скорившись Шопену, покохав її паж.
Це було дуже просто, це було дуже мило:
королева спитала, чи розріже гранат,
і дала половинку, і пажа́ полюбила,
у знемозі втопила, вся в мотивах сонат.
А вже потім віддалась, віддала́ся грозово,
королева до нього, як рабиня прийшла...
Це було біля моря, де прибій бірюзово,
де у берег б`є піна і соната пажа.
