10.09.2013 12:39
для всіх
301
    
  1 | 1  
 © Ірина Червінська-Мандич

Принц

(жарт)

Я таким тебе надумала колись...

Снігом ти мені на голову зваливсь. 

Принцом прискакав на білому коні

І так владно руку простягнув мені.


Ми скакали по долинах і горбах,

А мене проймав середньовічний страх.

Не боїшся ж ти ні вітру, ні дощу,

Все повторюєш:” Нікуди не пущу!


Біля моря нас чекають кораблі!”

І чомусь ночуєш на сирій землі.

Я промокла і промерзла до кісток,

Від сідла не можу вже ступити крок,


Але моря ще не видно, хоч умри,

І любов твоя вже гірша від тюрми.

“ І потрібен був, - подумалось мені, -

Цей прекрасний принц на білому коні?”



20.12.2006 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.09.2013 16:23  Деркач Олександр => © 

нормально)) воно ж як принц, так із-за тридв`ятих земель а туди ж треба доскакати-доплисти, а вам сучуасним треба принц тут і зараз, і не на коні, а хоча б ніссан кашкай, та щоб і царство комфортне було))