Принц
(жарт)
Я таким тебе надумала колись...
Снігом ти мені на голову зваливсь.
Принцом прискакав на білому коні
І так владно руку простягнув мені.
Ми скакали по долинах і горбах,
А мене проймав середньовічний страх.
Не боїшся ж ти ні вітру, ні дощу,
Все повторюєш:” Нікуди не пущу!
Біля моря нас чекають кораблі!”
І чомусь ночуєш на сирій землі.
Я промокла і промерзла до кісток,
Від сідла не можу вже ступити крок,
Але моря ще не видно, хоч умри,
І любов твоя вже гірша від тюрми.
“ І потрібен був, - подумалось мені, -
Цей прекрасний принц на білому коні?”
20.12.2006 р.
