Вернись на цей дитячий плач
В ревінні завірюх,
Мій духівник і розпинач,
Мій задушевний друг.
З пера надій і марноти
Не схлину в рими грі,
В цю ніч утіха – тільки ти
До ранньої зорі.
Прости мій бідний мовний стиль,
Безсилля над межу,
І будь зі мною, аж докіль
Своє не докажу.
_
Вернись на этот детский плач,
Звенящий воем вьюг,
Мой исповедник, мой палач,
Мой задушевный друг.
Пусть все надежды, все тщеты,
Скользящие с пера,
Ночное счастье – только ты
До раннего утра.
Прости мне бедность языка,
Бессилие мое,
И пребывай со мной, пока
Я доскажу свое
