26.12.2017 00:58
для всіх
161
    
  2 | 2  
 © Олександра

В тебе крила посивіли, Києве

з рубрики / циклу «Тереотично»

Київ, Київ, Київ... Що собі залишив? 

Вже з тобою сонце навіть не встає. 

Та нехай дороги розтерзають тишу,  

Але ж сіре небо синім не стає... 


Час летить, а грудень - добиває вічність,  

Через клапті світу дивиться асфальт.  

Так було не завжди, так було щорічно:  

Без об`яв на стінах і в рядках із шпальт.  


Києве, з тобою все ж ми трохи схожі: 

Нашими серцями витирають бруд.  

Але в тебе, любий, серце битись може,  

А мене за стукіт поведуть на суд. 


Київ, Київ, Київ... В тебе ноги босі,  

Пасма посивіли й шкіра вся в рубцях.  

І живеш ти, милий, в чистім безголоссі,  

Коли навіть світло гасять у серцях. 


Говори. Підводься. Ще додаться сили.  

В тебе вічність довша, то й живи на страх.  

А коли від неба посивіють крила,  

Нагадай цим людям, що ти досі птах. 

Олександра цікавиться

  • ОлександраМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.12.2017 10:19  Каллистрат => © 

Прекрасный стих пани Олександра! Спасибо.
Но вот Киев нынче гробят беспощадно. А ведь какой город был:
"Киев – Родина нежная,
Звучавшая мне во сне,
Юность моя мятежная,
Наконец ты вернулась мне!
..............................................
..............................................
Я хожу по родному городу,
Как по кладбищу юных дней,
Каждый камень я помню смолоду,
Каждый куст – вырастал при мне.
.................................................
.................................................
Александр Вертинский.
Ещё раз - спасибо!

 26.12.2017 07:12  Каранда Галина => © 

надзвичайно...