29.12.2017 00:01
для всіх
129
    
  3 | 3  
 © Олександра

Не дотримали вічність

з рубрики / циклу «Знову»

Помовчу кілька років. Скажу, що змогла.  

Небо синім стеклося від тіні й вина.  

Білим світом вляглося усе до зими.  

Всі серця ще живі, але тільки не ми. 


Берегли власні душі... згубили у снах. 

Воскрешали надію... погасла весна. 

Я трималась за прірву, допоки могла.  

Мої руки змастила чорна смола.  


Помовчу кілька років. А раптом мине?  

Раптом серце затихне, погасне з вогнем?  

Розбиваються вікна в поклоні зими. 

Всі дотримали вічність, та тільки не ми. 

Олександра цікавиться

  • ОлександраМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!