31.12.2017 00:18

для всіх

141

1 | 1

 © Олександра

Дві години

з рубрики / циклу «Знову»

Прошепчи мені правду. Я знаю тебе вже давно.

Дві години.

Години...

Це ж більше, ніж вічність й минуле.

Ми з тобою співали про долю і пили вино, 

Просто це було вчора.

Це вчора було.

Ми забули.

А коли прилітали птахи - в нас не було часу.

Ми мовчали, щоб чути, і чули, що варто не знати.

Ти мені не поклявся у правді, та зараз одного прошу:

Дай збагнути ту роль, що ти завжди приречений грати.

Відкривай мені серце - я протяг туди не впущу.

Закривай свої очі - хай світло не грає на душах.

І нехай чисті краплі цього крижаного дощу

Нагадають тобі, що ти світу нічого не мусиш.