Різдвяна посмішка Весни
Воїнам
Іще далеко до Весни,
Далеко берег
спокійний, мирний,
Тривожать ветеранів сни -
Війни примари
неоковирні.
Гармат притихли голоси
Хоч і на мить,
хоч ненадовго,
До вояків приходять в сни
Надії року
молодого.
Серця зігріла,
мов тепла хвиля,
Заручникам приходить в сни
Оселя рідна,
родина мила.
З в`язкої вирвались імли,
І Келих Гіркоти —
до денця!
З полону вражені прийшли,
Душа у ранах,
в шрамах серце.
Весь жах полону і війни,
Удень терзає,
ночами душить,
Сприйми Героїв, щоб цвіт Весни
Зцілив їм ніжно
серця і души!