Водохрещенські морози
Пливе у сірій безвісті нудьга,
пливе безнадія і стиха хлипає
сум. Плачуть голі дерева, плачуть
солом’яні стріхи, умивається сльозами
убога земля і не знає коли усміхнеться.
Михайло Коцюбинський. «Fata morgana»*
Шибок не видно від снігів,
Вода у хаті замерзала,
Вітер у комині звірів,
Черінь холодна прилипала.
Тілами грілись на печі,
Ковдрою повністю вкривались,
Куди не кинеш - над усім
Страшенна бідність лютувала.
Щоб протопити хоч сміттям,
Зварити борщ чи бараболю,
Вдова, ризикуючи життям,
Вночі солому крала в полі.
Не украдеш, не проживеш –
В колгоспі даром працювали,
Податки з дому ще несеш -
Все цій державі було мало.
На плечах вдів і їх сиріт
З руїн країну відновили
Після війни - пішли у світ
Та все ж по – людському не жили.
Воду в ставку там хтось хрестив,
В відрі крижина в своїй хаті,
Щоб ти так мав і щоб так жив,
Хто хоче нас назад вертати…
Хоч і державу свою маєм,
Все ще по - старому крадЕм,
Бо нам не платять, оббирають,
То ж виживаєм, не живем.
В Дніпро стрибають бугаї,
Попи з кропилами метляють,
У місті, в селищі, в селі
Знов бідність клята процвітає
Де ж та правда в своїй хаті?
Де сила і воля?
Коли ж станем панувати
У сторонці свОїй?
На коліна не упали,
Отже, є надія,
Хоч ні разу не обрали
Ми свого Месію.
Україна починається з тебе,
Нудьга чи безнадія,
Не уповай лише на небо,
А здійснюй свою мрію.
Воду і дітей хрестіть
Від лоба на груди,
Не виживайте, а живіть
Як в світах кращих люди!
_
*На початку 20 та 21 століть Україна пройшла
через страшні експерименти відчуження,
обезземелення і виселення з рідної землі.
За прогнозами ООН з 52млн. українців
в 1991р в ній залишиться у 2050р біля 35млн.
(в межах 1991р). І цей прогноз справджується,
якщо не трапиться чудо...
м. Київ, 19.01. 2018р.