На відстані трьох сантиметрів
На відстані трьох сантиметрів до тебе спинюся.
І питиму погляд, торкатимусь подихом щік...
Бажанням наблизитись тихо в тобі розіллюся,
Голками... морозом по шкірі... тремтінням повік...
І теплим дощем поцілунків впаду на обличчя,
А він затікатиме ніжністю в кутики губ...
Маленькі колючі мурашки біжать передпліччям –
Ознобом, симптомами наших любовних застуд.
Лиш злегка помітним розрядом, пришвидшеним пульсом
На відстані трьох сантиметрів, тонкої межі,
Крихким конвульсивним зітханням, малим землетрусом
Зруйную всі стіни навколо твоєї душі...