26.01.2018 11:20
для всіх
219
    
  4 | 4  
 © Оксана

На відстані трьох сантиметрів

На відстані трьох сантиметрів до тебе спинюся.

І питиму погляд, торкатимусь подихом щік...

Бажанням наблизитись тихо в тобі розіллюся, 

Голками... морозом по шкірі... тремтінням повік...

 

І теплим дощем поцілунків впаду на обличчя, 

А він затікатиме ніжністю в кутики губ...

Маленькі колючі мурашки біжать передпліччям –

Ознобом, симптомами наших любовних застуд.

 

Лиш злегка помітним розрядом, пришвидшеним пульсом

На відстані трьох сантиметрів, тонкої межі, 

Крихким конвульсивним зітханням, малим землетрусом

Зруйную всі стіни навколо твоєї душі... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.01.2018 16:46  Наталія Старченко => © 

Щастя Вам))) дуже мила поезія

 27.01.2018 11:04  Тетяна Чорновіл => © 

Лірична, витончена і тендітна поезія. Дуже сподобалось.

 26.01.2018 16:37  Костенюк => © 

Гаоно1

 26.01.2018 16:34  Серго Сокольник => © 

По-дівочому...)

 26.01.2018 12:32  Каранда Галина => © 

Чудово!
Ви майстерно володієте словом.
І дякую, що нагадали мені моє:)
Вірш "Три парсеки і два сантиметри" | Каранда Галина