Біплани Баха
Сніг прикладаю до рани,
Пальцем рахую сторіччя...
Де мої білі біплани,
Що пролітають крізь вічність?
Де моє небо високе,
Світлими чайками вкрите?
Випитий холодом спокій,
Попелом крила пробиті...
Я обіймаю безмежжя,
Що розгубилось на трасі,
Там електричні мережі
З’єднують небо із часом...
Гордо стоять, мов титани,
Хмари вантажать на воду...
Де ви, блакитні біплани?
Що вам там шепче свобода?