09.02.2018 13:21
Без обмежень
97 views
Rating 5 | 1 users
 © Костенюк

Пісенька водяника

з циклу "Пісні старого Карло"

байка-фентезі

Я - Водяной, я - Водяной, поговорил бы хто со мной. "Летючий корабель"

Розступилась хитка трясови́на, 

сірководень пахнув з глибини, 

в тиху ніч випадковий хлопчина

біля річки зустрівся мені.


Тільки мить він встиг понервувати.

В місті знають, що я босоніж

біля річки люблю крокувати, 

що не спатиму в місячну ніч.


Течія понесла його стрімко

і завмерла в чеканні пітьма, 

бо співає моя катеринка, 

як навколо нікого нема.


Сивину заховавши під кепку, 

вкритий ряскою корбу кручу, 

і від страху слабують на клепку, 

хто мелодію з річки почув…


Пам`ятаю, в голодній знемозі

як тремтіла стареча рука, 

як шарманку крутив на морозі, 

не діждавшись за день п`ятака.


В тиші ночі заграю… й по всьому:

стане легше лежати мені, 

повернувшись під ранок до дому

на безмовному темному дні.


Тим, хто спить у латаття обіймах, 

ні до чого напружені дні:

справжній спокій – лише у глибинах

заколише, немов у вісні.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Спільний Європейський дім (усмішка) / Гумореска | Костенюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Власна нива / Вірш | Костенюк».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.02.2018 04:30  Георгій Грищенко => © 

Чудово. 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо