Вечірнє Чаювання
Мініпоема-страшилка
Пролог
Якось Баба з Дідом
Чай пили на ганку,
Згадували давні,
Молоді літа,
Самовар світився,
Парували склянки,
Цвіркуни дзвеніли,
Місяць танцював...
Розмова
“Пам`ятаєш, Діду,
Як були ми юні,
Як мене ти міцно-міцно
Обійняв?” -
“Пам`ятаю, Бабцю,
Добре пам`ятаю:
Обійнявши ніжно.
Ще й поцілував!” -
“Цілував солодко,
Молодий, красивий,
Ще й такий нарядний,
Наче ясний пан!
Пам`ятаєш, любий,
Як ми посварились,
Ти мене за сварку
Запер у чулан?”
Епілог 1
Фантастична страшилка
“Отака халепа!” -
Дід гукнув,
Схопився,
До чулану кинувсь,
Загубив берет,
Товсті двері видер,
А з глибин чулану
Падає на Діда
З шелестом
Скелет!
Епілог 2
Фантастична смішинка
Скочив Дід із ганку -
Бігти заважає,
Плутається, в`ється
Сива борода...
Дід ламає двері.
А з глибин чулану
Вистрибнула жваво
Дівка молода.
“Вибач, - каже, - любий,
Слухатимусь завше,
Будем гарна пара,
Краща від усіх!”
Дід старий, аж древній,
Юнаком зробився...
Отака страшилка,
Просто сміх і гріх!