Дон Кіхот
переспів з В. Миляєва
В тумані мліє сонця схід,
мечем, списом та кулаками
на бій з козлами й вітряками
рушає Дон Кіхот в похід.
Він тихо їде мимо стін,
дахів у ще блідому світлі,
невідомще́ні є на світі,
відо́мщених нема зовсі́м.
І в мить, коли блисне над ним
латунний таз вогнем непевним,
смішне обернеться шляхетним,
шляхетне зробиться смішним.
Схід сонця в далі голубій.
В бою – завжди підступна криця:
Це Санчо Панса би скорився,
а Дон Кіхот іде на бій…
