03.04.2018 01:56
Без обмежень
98 views
Rating 5 | 5 users
 © Костенюк

Поговори зі мною, ліс

Поговори зі мною, ліс

про свої радощі й печалі, 

мене також колись рубали, 

аж чутним був хребетний тріск.


Як справи у сумних борів, 

бо і мої, не дуже, справи:

також в житті були заграви, 

і різав ніж і дім горів.


Хай людям понесе слова

це джерело, що б`є з під клена.

Проблем на двох – сила-силенна

та зеленіє все ж трава!


Облишмо, Пращуре, жалі –

мене тако́ж валили боги, 

та вкотре зводила на ноги

наснага рідної землі.


А щоки наші – не для сліз, 

а плечі в нас тверді, як граби

і ти і я ще ті нахаби, 

поговори зі мною, ліс!


І чую в кронах голоси –

до них душа ніяк не звикне:

– «Ми знаємо, що людство зникне, 

за те, що знищує ліси».

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Про вибори (не Езопа байка) / Байка | Костенюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Дон Кіхот (переспів з В. Миляєва) / Вірш | Костенюк».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.04.2018 19:14  Тетяна Чорновіл => © 
 06.04.2018 09:36  Наталія Старченко => © 

Цілком згодна. 

 05.04.2018 19:44  © ... => Наталія Старченко 

Дякую за розуміння. Переконаний, що всіх нас, слов`ян, ліс кличе на генному рівні. А ті, хто його нищать задля наживи - манкурти.

 05.04.2018 12:36  Наталія Старченко => © 

Обожнюю Ліс!.. він дарує таку силу. В ньому і себе інакшим почуваєш, щасливішим. Вірш Ваш розкішний, читала із задоволенням. Бо він і про мене також! 

 03.04.2018 18:43  Панін Олександр Мико... => © 

Глибинні народні мотиви. 

 03.04.2018 09:21  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, пані Тетяно за коментар, як зввжди по суті. 

 03.04.2018 08:59  © ... => Тетяна Чорновіл 

Взагалі-то це вірш про ліс біля нашого села, та за такий коментар, нехай буде і про Ваш ліс також))) Слава Богу, що, попри недолугу владу вони ще є. 

Я чую в кронах голоси,

до них душа ніяк не звикне:

– «Ми віримо, що людство зникне,

за те, що знищує ліси».

 03.04.2018 08:52  Тетяна Ільніцька => © 

Авторе, браво! Такої розмови з лісом і на рівних, і по душам - не забути... 

 03.04.2018 08:00  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш. Село мого народження і дитинства далеченько від лісу, кілометрів три. Та ходили іноді по ряст, ягоди і гриби. Люблю ліс. І вірш Ваш відчуваю. Дерево граб знаю. Воно міцне і надійне. А ще грабові дрова ідеальні, щоб напалити піч на хліб і пиріжки. Як і акаційові. Вибачте за комент не по темі)) 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо