Задуха
Дощі розмивають холодну задуху вечора,
Так тепло і холодно - так не було давно.
У морі води плисти проти власної течії
Насправді не важче, ніж пити дешеве вино.
Змиваються спогади, тільки не все забувається,
Впадає у море, а відчай ще на шляху.
На чому ж тоді твоє небо безкриле тримається?
І що мою душу тримає сьогодні бездуху й крихку?
Дощі пробивають - сьогодні тебе не чекатиму.
І завтра дощитиме. Зливу собі заберу.
На старті життя, ще для мене не зовсім початого,
Востаннє без масок зіграю з тобою у гру