Великодній вечір

з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»

Сутінки сині спадають на сонну ріку…

Вечір. Поволі темніє. Зоря-зоряниця.

Доля іде за тобою - дівча у вінку -

Тихо підказує… Тихо. Мов ти - учениця.

Відчай і страх подолай… І непевність, і біль…

Перебори всі страждання, образи й тортури.

Знай: Воскресіння твоє ще попереду… Сіль -

То квінтесенція страху… Впадуть твої мури.

Знищи раба без’язикого… Неміч свою -

І захитається кривда, її барикада.

Йди до свободи, народе мій… А не в тюрму;

Бог - на твоїй стороні, допоможе Він радо!

Будеш із Ним - і розвіється хижа мара,

Знищує душу вона, забирає всі сили...

Казка, що творить цей СВІТ, нескінченно стара,

Юним лишайся у ній - поміж чорним і білим.

Нова редакція