15.04.2018 19:52

для всіх

221

4 | 4

 © Савчук Віталій Володимирович

Замкнене вікно...

з рубрики / циклу «Все і всі»

Дощі, вітри, опале листя

Зірок падіння й тихий крок,

і біля шляху тихе місце

притулок для моїх думок.

А біля берега затока,

як сховок для таємних дум.

І білим лебедем високо,

над тихим місцем крутить сум.

Дороги всі ведуть до Риму,

сюди вже заросла давно.

Зі скрипом чуха стару спину

Горіх, в зачинене вікно.

Облізла фарба шкаралупить,

павук на шибці як живий.

Це місце вже ніхто не купить

потрібен людям не такий...

Зіржавів цеп у старій буді,

Труба давно вже не димить.

Півні нікого тут не будять

і лампа гасом не чадить.

Сюди приходжу дуже рідко,

чи сни дивитись, чи кіно...

Чужий постоє біля хвіртки,

а в душу замкнено вікно!