Чарівний Сніг
Казка
Якось випав сніжок
чарівний,
Зчарував Чарівник його
злий.
Вранці люди миттєво
поснули:
Льодяні стали з бідних
скульптури.
Діти теж не прийшли знов
до мами:
Льодяними ставали
сніжками.
Чарівник так регоче,
аж кряче:
«Зараз черга котів
і собачок!»
Граціозна з’явилась
фігура,
Киця Мура прийшла,
киця Мура!
У чаклунські посвячена
тайни,
У атаку стрибає
негайно,
Чаклуна б’є бурулькою.
Файно!
Чорнокнижник на Мурочку
глянув,
З переляку без сліду
розтанув.
Із батьків, із дітей спали
чари,
«Слава Мурі!» - всі разом
гукали.
Покладайте на Муру
надії,
Начувайтесь,
лихі чародії!
