01.05.2018 11:36
для всіх
251
    
  9 | 10  
 © Світлана Холодна

Обрій

Обрій

з рубрики / циклу «Для Душі»

Тебе полонило Небо...

Далека, жадана краса!

Захоплює подих, бажання нестерпне-

ПотОнути в небесах.

Вони відбиваються в твоїх зіницях, 

Мить- у безмежжі...

Ввесь!

Ти відчуваєш-це не спинити, 

Там твОя Душа-

Біжиш, не йдеш.

Там, де за обрієм, Небо зціловує Землю...

Ще, зовсім трохи- зорі в твоїх руках!

Бредеш, із останніх вже сил, напевно, 

Мрія веде- потонУти, у тих зірках!

Так, крок за кроком, 

Обрієм Душу дурманить, 

В очах, лише Зорі- холодна краса

Вона тебе вабить, 

Нестерпно вабить!

Йдеш... топчеш квіти в ногах...



Полтава, 30,04,2018

Світлана Холодна цікавиться

  • Світлана ХолоднаМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.09.2018 18:24  тарас => © 

Прекрасний Вірш, з філософським змістом!

 02.05.2018 09:27  Тетяна Белімова => © 

Обрій - наше відкладене життя...

 02.05.2018 01:23  Серго Сокольник => © 

Цікаво)

 01.05.2018 21:56  Каранда Галина => © 

Глибоко.
Вічне питання вибору між недосяжним сяючим і доступним рідним...

 01.05.2018 15:13  Лора Вчерашнюк => © 

Гарний вірш! Дійсно, як поєднати - Небо і Землю, щоб не затоптати квіти під ногами? Тепло ж тут, а там - "холодна краса"! З повагою))))