Каміння древньої скульптури
Обстали лісу хмурий тон.
В дерев безлисті арматури
Повітря хлине, мов бетон.
Як місяць тучі вайлуваті
Зачепить, мов багор, у млі,
Все хлине в дикому безладді
Вершин і туч, небес, землі.
Ми дивимось на ті картини,
Аж поки очі не зболять.
І не вбачаємо рутини
В рутині казки чи балад.
_
Старинной каменной скульптурой
Лес окружен со всех сторон.
В деревьев голых арматуру
Прольется воздух как бетон.
За тучу, прямо в поднебесье,
Зацепит месяца багор,
И все застынет в дикой смеси
Земли и неба, туч и гор.
И мы глядим на ту картину,
Пока глаза не заболят.
Она нам кажется рутиной,
Рутиной сказок и баллад.
